Керування файлами Cookie
Налаштування
Файли cookie які необхідні для коректної роботи сайту завжди ввімкнені.
Інші cookies можна налаштувати.
Інші cookies можна налаштувати.
Музичний слух – це здатність розрізняти окремі якості музичних звуків (висоти, гучності, тембру та тривалості), і того, як саме вони пов'язані між собою.
Музичний слух у людини почав розвиватися ще до появи мовлення. Первісні люди, як і тварини, спочатку спілкувалися за допомогою звуків. Первісний спосіб спілкування за допомогою звуків був ключовим фактором у виживанні та соціальному розвитку людей. Він дозволяв передавати повідомлення, спілкуватись, координувати дії та передавати знання з покоління в покоління. Саме цей перший звуковий спосіб комунікації поклав основу для подальшого розвитку мовлення.
Та для того, щоб навчитися розуміти і відтворювати той досить широкий асортимент різних звукових сигналів, людям потрібно було вміти розрізняти звуки за силою, тривалістю, висотою і тембром. Власне, саме це вміння люди і називають музичним слухом.
Не дивлячись на тисячі років, ми, як і наші пращури, користуємося музичним слухом постійно. Напевно ви без проблем відрізняєте гучні звуки від тихих та довгі від коротких, високі пискливі звуки від басовитих низьких.
Ми користуємося музичним слухом, причому, дуже точним, постійно. Без нього ми не впізнавали б людей за голосом. Але ж за голосом ми можемо сказати дуже багато про співрозмовника. Інтонації мови дають нам більше інформації ніж сказані слова, ми впізнаємо з ким саме ми говоримо та в якому настрої співрозмовник.
Музичний слух у людини почав розвиватися ще до появи мовлення. Первісні люди, як і тварини, спочатку спілкувалися за допомогою звуків. Первісний спосіб спілкування за допомогою звуків був ключовим фактором у виживанні та соціальному розвитку людей. Він дозволяв передавати повідомлення, спілкуватись, координувати дії та передавати знання з покоління в покоління. Саме цей перший звуковий спосіб комунікації поклав основу для подальшого розвитку мовлення.
Та для того, щоб навчитися розуміти і відтворювати той досить широкий асортимент різних звукових сигналів, людям потрібно було вміти розрізняти звуки за силою, тривалістю, висотою і тембром. Власне, саме це вміння люди і називають музичним слухом.
Не дивлячись на тисячі років, ми, як і наші пращури, користуємося музичним слухом постійно. Напевно ви без проблем відрізняєте гучні звуки від тихих та довгі від коротких, високі пискливі звуки від басовитих низьких.
Ми користуємося музичним слухом, причому, дуже точним, постійно. Без нього ми не впізнавали б людей за голосом. Але ж за голосом ми можемо сказати дуже багато про співрозмовника. Інтонації мови дають нам більше інформації ніж сказані слова, ми впізнаємо з ким саме ми говоримо та в якому настрої співрозмовник.
Як працює музичний слух
Для обробки музики в нас є структура специфічних нейронних мереж. Ми знаємо що вони незалежні від мереж які відповідають за обробку мови і навколишніх звуків. Відомо що люди які заїкаються під час мовлення можуть співати без заїкання (я сама в дитинстві позбулася заїкання завдяки співу).
Коли ми слухаємо музичну композицію, в нашому мозку активуються різні процеси: аналіз мелодії, музична пам'ять, впізнаваність, емоційна реакція та багато інших. Інтеграція всіх цих процесів відбувається в результаті складного мозкового процесу, в якому одночасно або послідовно беруть участь кілька нейронних мереж.
На основі досліджень пацієнтів з ушкодженнями мозку, дослідники Peretz I. та Coltheart M. розробили модель функціональної архітектури обробки музики. Згідно з цією моделлю, обробка музики організована у двох незалежних і паралельних системах.
Система мелодії обробляє всю інформацію про мелодію
В ній розрізняються два ключових компоненти: тони (кожна нота мелодії) і інтервали (відстань і напрямок між нотами). Для сприйняття контурів мелодії необхідно інтегрувати їх в єдиний спосіб сприйняття.
Система часу відповідає за впровадження мелодії у часовий простір
Вона також оперує двома компонентами: ритмом (тривалість звуків і пауз) і музичним метром, які інтегруються в єдиний спосіб сприйняття.
Коли ми слухаємо музичну композицію, в нашому мозку активуються різні процеси: аналіз мелодії, музична пам'ять, впізнаваність, емоційна реакція та багато інших. Інтеграція всіх цих процесів відбувається в результаті складного мозкового процесу, в якому одночасно або послідовно беруть участь кілька нейронних мереж.
На основі досліджень пацієнтів з ушкодженнями мозку, дослідники Peretz I. та Coltheart M. розробили модель функціональної архітектури обробки музики. Згідно з цією моделлю, обробка музики організована у двох незалежних і паралельних системах.
Система мелодії обробляє всю інформацію про мелодію
В ній розрізняються два ключових компоненти: тони (кожна нота мелодії) і інтервали (відстань і напрямок між нотами). Для сприйняття контурів мелодії необхідно інтегрувати їх в єдиний спосіб сприйняття.
Система часу відповідає за впровадження мелодії у часовий простір
Вона також оперує двома компонентами: ритмом (тривалість звуків і пауз) і музичним метром, які інтегруються в єдиний спосіб сприйняття.
Метр визначає основний пульс або біт музики. Він створює відчуття руху, впорядковує музичний час і визначає його темп.
Метр може бути відчутним як пульс, у вигляді ударів, які повторюються в рівних інтервалах часу. Одні з них будуть більш акцентовані (сильні частки), деякі менш (слабкі частки). Наприклад метр вальсу - ОДИН (сильна частка) два, три (слабкі частки).
Метр може бути відчутним як пульс, у вигляді ударів, які повторюються в рівних інтервалах часу. Одні з них будуть більш акцентовані (сильні частки), деякі менш (слабкі частки). Наприклад метр вальсу - ОДИН (сильна частка) два, три (слабкі частки).
Отриману інформацію обидві мережі надсилають до центру де вона запам’ятовується, формуючи своєрідний архів, де зберігається інформація про всю музику яку ти чув протягом життя.
Завдяки цьому ми потім можемо комбінувати різні елементи (мелодична послідовність, гармонія, паттерн, ритм) по-новому, створюючи нову музику власноруч.
Завдяки цьому ми потім можемо комбінувати різні елементи (мелодична послідовність, гармонія, паттерн, ритм) по-новому, створюючи нову музику власноруч.
Яким буває музичний слух
Ми дізналися що музичний слух це здатність розрізняти звуки з різними властивостями.
Деякі люди можуть постійно робити це відразу і безпомилково. У таких людей абсолютний слух.
Більшість же людей мають відносний слух, тобто розрізняють звуки не завжди точно і часто їм для цього треба порівняти їх з іншими звуками. Саме відносний слух є нормою для людей, тому що з ним народилися більшість людей, в тому числі і музикантів. Так, у більшості музикантів відносний музичний слух.
Зазвичай перед початком виконання музичного твору чи написання музичного диктанту, виконавцю грають ноту з якої він має починати, або акорд тональності в якій він далі буде працювати. Як правило налаштування дає фортепіано, тому що в нього стала висота. Але фортепіано не завжди є під рукою, тому музиканти використовують камертон - прилад для відтворення звуку еталонної висоти (U-подібний вібратор-ідіофон зі стабільним строєм та частотою коливань, що дорівнює 440 Гц (нота «ля» 1-ї октави).
Деякі люди можуть постійно робити це відразу і безпомилково. У таких людей абсолютний слух.
Більшість же людей мають відносний слух, тобто розрізняють звуки не завжди точно і часто їм для цього треба порівняти їх з іншими звуками. Саме відносний слух є нормою для людей, тому що з ним народилися більшість людей, в тому числі і музикантів. Так, у більшості музикантів відносний музичний слух.
Зазвичай перед початком виконання музичного твору чи написання музичного диктанту, виконавцю грають ноту з якої він має починати, або акорд тональності в якій він далі буде працювати. Як правило налаштування дає фортепіано, тому що в нього стала висота. Але фортепіано не завжди є під рукою, тому музиканти використовують камертон - прилад для відтворення звуку еталонної висоти (U-подібний вібратор-ідіофон зі стабільним строєм та частотою коливань, що дорівнює 440 Гц (нота «ля» 1-ї октави).
Камертон
Також для цієї задачі існують додатки для смартфонів.
Аналогічно до того як люди розрізняють схожі відтінки кольорів, хтось відразу може сказати листяний це відтінок зеленого чи сосновий, а іншим потрібно одночасно побачити їх поряд щоб відрізнити.
Аналогічно до того як люди розрізняють схожі відтінки кольорів, хтось відразу може сказати листяний це відтінок зеленого чи сосновий, а іншим потрібно одночасно побачити їх поряд щоб відрізнити.
Листяний
Сосновий
Окрім цього буває так що людина зовсім не здатна розрізняти звуки за деякими показниками. Це називають амузією. За різними даними таких людей від 2 до 4 відсотків.
Амузія проявляється в тому що люди не впізнають відомі музичні твори, не отримують задоволення від музики, в них ускладнені сприйняття і відтворення ритмічних поєднань звуків (аритмія) і навіть сприйняття мови (через важливість запитальних чи стверджувальних інтонацій, емоцій).
Амузія – це медичний діагноз. Вона може бути вродженою та набутою. Набуті випадки амузії виникають після ураження головного мозку, яке залежно від локалізації може змінити різні музичні функції (порушення сприйняття та відтворення ритму, тону, тембру, музична пам’ять та інше). Вроджена амузія – явище рідкісне, його виникнення пов’язують з генетикою, але ще існує думка, що це також пов’язано з обмеженим впливом музики в дитинстві. Часто амузія поєднується зі слуховою агнозією, за якої люди не розрізняють навіть побутові звуки або шуми.
Амузія проявляється в тому що люди не впізнають відомі музичні твори, не отримують задоволення від музики, в них ускладнені сприйняття і відтворення ритмічних поєднань звуків (аритмія) і навіть сприйняття мови (через важливість запитальних чи стверджувальних інтонацій, емоцій).
Амузія – це медичний діагноз. Вона може бути вродженою та набутою. Набуті випадки амузії виникають після ураження головного мозку, яке залежно від локалізації може змінити різні музичні функції (порушення сприйняття та відтворення ритму, тону, тембру, музична пам’ять та інше). Вроджена амузія – явище рідкісне, його виникнення пов’язують з генетикою, але ще існує думка, що це також пов’язано з обмеженим впливом музики в дитинстві. Часто амузія поєднується зі слуховою агнозією, за якої люди не розрізняють навіть побутові звуки або шуми.
За статистикою більшість з нас мають відносний слух але помилково вважають що в них взагалі немає музичного слуху.
Цілеспрямованість важливіша за талант
«Так звана "тональна глухота" значною мірою є міфом. Більшість людей, яких називають глухими за тоном, здаються такими лише через відсутність музичного розвитку, а не через будь-які реальні порушення слуху.»
Девід Бердж
На жаль таку ж помилку інколи допускають навіть викладачі вокалу, кажучи людям з середніми здібностями що в них немає шансів у музиці. Ці слова говорять лише про одне — перед вами не найкращий викладач, який або не знає як допомогти вам налаштувати ваш голос, або ж просто лінується працювати. На жаль недобросовісним викладачам вигідно відбирати лише студентів які вже мають певну навичку і записати це в свої досягнення, замість того щоб запитати себе «Чим я можу тут допомогти?».
Психолог Стенфордського університету Керол Двек протягом 20 років займається вивченням способу мислення. У процесі досліджень вона виявила що успішність залежить у першу чергу не від вродженого інтелекту чи талантів, а від типу мислення, який впливає на ставлення до життєвих перепон. Так що шлях до майстерності більше залежить від звичок і навичок ніж від таланту студента.
Ми вже дізналися про те що музичний слух не є чимось унікальним, абсолютна більшість людей народжуються здібними до музики. Відомо що ще до того як немовлята навчаться говорити, вони демонструють свій музичний слух реагуючи на регулярність і швидкість темпу, консонансові та дисонуючі інтервали.
Я розповім вам реальну історію про те як деякі вчителі руйнують дитячу мрію займатися музикою, запевняючи батьків про відсутність у їх дитини музичного слуху.
Ця історія багато років назад трапилася зі знайомою мені людиною. В дитинстві він цікавився музикою та грою на музичних інструментах. В початковій школі він записався на уроки віолончелі та саксофону, та для того щоб потрапити в музичну школу потрібно було пройти прослуховування. Тест був надскладний для дитини його віку і не демонстрував рівень музичних здібностей, а у вчителя не було на меті визначити рівень здібностей. Музичну школу цікавило лише наявність таланту, якщо він є - ласкаво просимо на заняття, а якщо ні - у вас немає музичних здібностей.
Думка про те що в нього немає музичних здібностей переслідувала його протягом всього життя, породивши стійкий комплекс та невпевненість у собі. Однак бажання виливати емоції мелодією нікуди не ділося, тож вже в дорослому віці він купив інструмент і почав вчитися самостійно. Зараз він добре грає улюблені пісні, однак соромиться співати перед кимось.
Можливо він би і не став музикантом якби все ж таки почав тоді займатися грою на віолончелі чи саксофоні, а можливо світ втратив прекрасного виконавця через стійкий міф в суспільстві про те що музичний слух це унікальний дар, яким володіють одиниці. Тим не менш невпевненість у собі, здобута ще в дитинстві, однозначно негативно вплинула на його життя.
Психолог Стенфордського університету Керол Двек протягом 20 років займається вивченням способу мислення. У процесі досліджень вона виявила що успішність залежить у першу чергу не від вродженого інтелекту чи талантів, а від типу мислення, який впливає на ставлення до життєвих перепон. Так що шлях до майстерності більше залежить від звичок і навичок ніж від таланту студента.
Ми вже дізналися про те що музичний слух не є чимось унікальним, абсолютна більшість людей народжуються здібними до музики. Відомо що ще до того як немовлята навчаться говорити, вони демонструють свій музичний слух реагуючи на регулярність і швидкість темпу, консонансові та дисонуючі інтервали.
Я розповім вам реальну історію про те як деякі вчителі руйнують дитячу мрію займатися музикою, запевняючи батьків про відсутність у їх дитини музичного слуху.
Ця історія багато років назад трапилася зі знайомою мені людиною. В дитинстві він цікавився музикою та грою на музичних інструментах. В початковій школі він записався на уроки віолончелі та саксофону, та для того щоб потрапити в музичну школу потрібно було пройти прослуховування. Тест був надскладний для дитини його віку і не демонстрував рівень музичних здібностей, а у вчителя не було на меті визначити рівень здібностей. Музичну школу цікавило лише наявність таланту, якщо він є - ласкаво просимо на заняття, а якщо ні - у вас немає музичних здібностей.
Думка про те що в нього немає музичних здібностей переслідувала його протягом всього життя, породивши стійкий комплекс та невпевненість у собі. Однак бажання виливати емоції мелодією нікуди не ділося, тож вже в дорослому віці він купив інструмент і почав вчитися самостійно. Зараз він добре грає улюблені пісні, однак соромиться співати перед кимось.
Можливо він би і не став музикантом якби все ж таки почав тоді займатися грою на віолончелі чи саксофоні, а можливо світ втратив прекрасного виконавця через стійкий міф в суспільстві про те що музичний слух це унікальний дар, яким володіють одиниці. Тим не менш невпевненість у собі, здобута ще в дитинстві, однозначно негативно вплинула на його життя.
Чи кожен може співати гарно?
5 хвилин
Що заважає вам гарно співати, наскільки важливо для вокаліста мати талант і що з цим можна зробити
31 жовтня, 2023
Як розвинути свій голос за допомогою вокальних розспівок та вправ
6 хвилин
Розбираємося навіщо потрібні вокальні розспівки і якими вони бувають, а також пропонуємо універсальну програму тренувань з найбільш ефективних груп вокальних вправ
7 грудня, 2023
MG Education
2024
